скелет —
-а, ч. 1》 Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. || перен. Про дуже худу, виснажену людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скелет —
моск. кістяк кістяк, снасть
Словник чужослів Павло Штепа
скелет —
СКЕЛЕ́Т, а, ч. 1. Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. Скелет становить опору всього організму (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
скелет —
скеле́т (від грец. σκελετός – висохлий) 1. Сукупність міцних опорних або захисних утворів у людини й тварин. 2. Кістяк, каркас чого-небудь; схема.
Словник іншомовних слів Мельничука
скелет —
Тверда, міцна опірна конструкція, що виконує захисну функцію організму; у безхребетних найчастіше зовнішній с., напр., панцирі ракоподібних, раковини молюсків, рідше — внутрішній, напр., у коралів; для хребетних характерний внутрішній...
Універсальний словник-енциклопедія
скелет —
КАРКА́С (металева або дерев'яна основа якоїсь речі, споруди, машини тощо), КІСТЯ́К, СКЕЛЕ́Т, КОРО́БКА (основа будівлі); О́СТОВ (внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін.); КО́РПУС (основа чи оболонка машини, механізму тощо).
Словник синонімів української мови
скелет —
СКЕЛЕ́Т, а, ч. 1. Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. Скелет становить опору всього організму (ІІІк.
Словник української мови в 11 томах