Значення в інших словниках
-
смуток —
сму́ток іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
смуток —
Сум, журба, зажура, журбота, важкий настрій, р. жур, печаль, с. туга, скруха, скорбота; (тривалий) сумування, побивання.
Словник синонімів Караванського
-
смуток —
див. сум
Словник синонімів Вусика
-
смуток —
-тку, ч. 1》 Невеселий, тяжкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба. || у знач. виг. Уживається для вираження суму, журби. Вдаватися у смуток. Завдавати смутку. Набратися смутку — зазнати багато клопоту, прикрощів, неприємностей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
смуток —
СМУ́ТОК, тку, ч. 1. Невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба. Лиха та радість, по котрій смуток наступає (прислів'я); Смуток молодої звернув увагу всіх гостей (І.
Словник української мови у 20 томах
-
смуток —
Нема такого смутку на землі, щоб Бог не потішив. Найбільший смуток може потішити лише Бог. Один день смутку довший, як місяць радощів. В нещастю дуже помало час минає, а в радощах скоро.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
смуток —
до сму́тку кого, чого. Дуже багато. — Ой доню, доню, в їх до смутку грошей. То ж Вишняки, то ж Галя, зрозумій (Л. Костенко). обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком, су́мом і т. ін.).
Фразеологічний словник української мови
-
смуток —
СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм.
Словник синонімів української мови
-
смуток —
Сму́ток, -тку, -ткові, в -тку
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
смуток —
СМУ́ТОК, тку, ч. 1. Невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба. Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Укр.. присл.., 1955, 274); Смуток молодої звернув увагу всіх гостей (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
смуток —
Смуток, -тку м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. Єв. І. XVI. 20. смуток її зна. Чертъ ее знаетъ. Ном. № 7866. у йо́го до смутку гро́шей. У него множество денегъ. ЗОЮР. І. 233.
Словник української мови Грінченка