стародавній —
1. Стара казка чи давня казка? Як прикметник слово старий уживається в значенні “літній” (старий чоловік); “непридатний до вжитку”, “занедбаний”, “занехаяний” (стара шапка); “несучасний”, “колишній” (зброя старого зразка); “той...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
стародавній —
старода́вній прикметник
Орфографічний словник української мови
стародавній —
Дуже старий <�давній>, прадідівський, прадідній, СТАРОВИННИЙ; не СУЧАСНИЙ, старожитній, старосвітський, ір. допотопний; вікодавній.
Словник синонімів Караванського
стародавній —
СТАРОДА́ВНІЙ, я, є. 1. Який виник, який створили дуже давно і який зберігся до наших часів. У легендах стародавніх справедливості немає, все там річ іде про жертви та кривавії події (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
стародавній —
-я, -є. 1》 Який виник, якого створили дуже давно і який зберігся до наших часів. || Який був поширений, прийнятний і т. ін. у дуже давні часи. 2》 Який існував, жив у дуже давні часи. || у знач. ім. стародавнє, -нього, с. Те, що було колись.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стародавній —
ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ННИЙ підсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ТЕ́МНИЙ поет.
Словник синонімів української мови
стародавній —
Старода́вній, -ня, -нє
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стародавній —
СТАРОДА́ВНІЙ, я, є. 1. Який виник, який створили дуже давно і який зберігся до наших часів. У легендах стародавніх справедливості немає, все там річ іде про жертви та кривавії події (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
стародавній —
Стародавній, -я, -є Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. МПр. 62.
Словник української мови Грінченка