Значення в інших словниках
-
старійшина —
старі́йшина іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
старійшина —
СТАРІ́ЙШИНА, и, ч. 1. Голова первісної общини, який обирався із числа старших і впливових її членів. Родова община управлялась виборними старійшинами, які розбирали суперечки між родичами, керували поділом орної землі між сім'ями (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
старійшина —
-и, ч. 1》 Голова первісної общини, який обирався з числа старших і впливових її членів. 2》 Найстаріший та найавторитетніший член якого-небудь товариства, колективу, об'єднання і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
старійшина —
СТАРІ́ЙШИНА, и, ч. 1. Голова первісної общини, який обирався із числа старших і впливових її членів. Родова община управлялась виборними старійшинами, які розбирали суперечки між родичами, керували поділом орної землі між сім’ями (Іст.
Словник української мови в 11 томах