стрічатися —
стріча́тися дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
стрічатися —
СТРІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, рідко СТРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СТРІ́НУТИСЯ, СТРІ́ТИСЯ, стрі́нуся, стрі́нешся, діал. СТРІ́ТИТИСЯ, стрі́чуся, стрі́тишся, док. Те саме, що зустріча́тися.
Словник української мови у 20 томах
стрічатися —
-аюся, -аєшся і рідко стріватися, -аюся, -аєшся, недок., стрінутися і стрітися, стрінуся, стрінешся, діал. стрітитися, стрічуся, стрітишся, док. Те саме, що зустрічатися. Стрічатися поглядом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стрічатися —
ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм.
Словник синонімів української мови
стрічатися —
СТРІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко СТРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СТРІ́НУТИСЯ і СТРІ́ТИСЯ, стрі́нуся, стрі́нешся, діал. СТРІ́ТИТИСЯ, стрі́чуся, стрі́тишся, док. Те саме, що зустріча́тися.
Словник української мови в 11 томах
стрічатися —
Стріча́тися, -ча́юся, -єшся гл. = стріватися. Стрічаються на Стрітення зіма з літом. Ном. № 521.
Словник української мови Грінченка