суверенність

сувере́нність

[суве^ирен':іс'т']

-н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у

Значення в інших словниках

1. суверенність — сувере́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. суверенність — Влада чи верховна влада, що має якості найвищого судді – чи то особи, чи групи осіб, – уповноваженого приймати рішення та розв’язувати суперечки в межах політичної ієрархії певною мірою остаточно.  Енциклопедія політичної думки
3. суверенність — Власновладність, непідлеглість, незалежність, самостійність  Словник чужослів Павло Штепа
4. суверенність — СУВЕРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сувере́нний. Знання .. того теоретичного підґрунтя, на якому .. базувалась боротьба за самовизначення, самостійність, суверенність, сприятиме кращому засвоєнню уроків історії (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. суверенність — -ності, ж. Властивість за знач. суверенний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. суверенність — Сувере́нність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. суверенність — СУВЕРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сувере́нний. У братній сім’ї народів Союзу РСР Радянська Україна знайшла своє щастя і свободу, надійну гарантію своєї цілісності, незалежності і суверенності (Ком. Укр., 10, 1969, 3).  Словник української мови в 11 томах