Орфоепічний словник української мови

тверезість

твере́зість

[твеирез'іс'т']

-зос'т'і, ор. -з'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тверезість — твере́зість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тверезість — ТВЕРЕ́ЗІСТЬ, зості, ж. 1. Стан за знач. твере́зий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі .. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. тверезість — -зості, ж. 1》 Стан за знач. тверезий 1). 2》 Невживання спиртних напоїв. 3》 перен. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність. || чого. Відповідність життєвій правді; розсудливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тверезість — Твере́зість, -зости, -зості  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тверезість — ТВЕРЕ́ЗІСТЬ, зості, ж. 1. Стан за знач. твере́зий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Шиян, Баланда, 1957, 18). 2. Невживання спиртних напоїв.  Словник української мови в 11 томах
  6. тверезість — Тверезість, -зости ж. Трезвость. Шейк.  Словник української мови Грінченка