Орфоепічний словник української мови

теркотіти

теркоті́ти

[теиркоут’ітие]

-коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. теркотіти — теркоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. теркотіти — ТОРОХТІТИ; (- комах) цвіркотіти, цвіркати, тирчати.  Словник синонімів Караванського
  3. теркотіти — див. щебетати  Словник синонімів Вусика
  4. теркотіти — ТЕРКОТІ́ТИ див. теркота́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. теркотіти — див. теркотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. теркотіти — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  7. теркотіти — Теркоті́ти, -кочу́, -коти́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. теркотіти — ТЕРКОТІ́ТИ див. теркота́ти.  Словник української мови в 11 томах
  9. теркотіти — Теркоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) = теркотати. 2) О птицахъ: щебетать, чирикать. Пташки лящать, теркотять, співають. Мир. Пов. II. 120.  Словник української мови Грінченка