товариський

товари́ський

[товарис'ки^ей]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Значення в інших словниках

1. товариський — товари́ський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. товариський — Дружній, приятельський; (- стосунки) приязний, доброзичливий; (суд) громадський; (хто) компанійський, артільний; (матч) не турнірний; п! ЗЛАГІДЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. товариський — див. Добрий; дружній  Словник синонімів Вусика
4. товариський — ТОВАРИ́СЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до това́риш 2 і товари́ство 2. – Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, – обізвалась Маруся, – моя товариська компанія зовсім не таківська (І.  Словник української мови у 20 томах
5. товариський — -а, -е. 1》 Прикм. до товариш 2) і товариство 2). || Власт. товаришеві, товаришам; такий, як у товариша, товаришів. || Приязний, доброзичливий. 2》 Який любить і вміє спілкуватися з людьми; незамкнутий, привітний. || Який характеризується такими рисами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. товариський — ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами).  Словник синонімів української мови
7. товариський — Товари́ський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. товариський — ТОВАРИ́СЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до това́риш 2 і товари́ство 2. — Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, — обізвалась Маруся, — моя товариська компанія зовсім не таківська (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
9. товариський — Товариський, -а, -е 1) Товарищескій. 2) Общественный, принадлежащій обществу. 3) Любящій общество. Товариський чоловік. Мир. ХРВ. 134.  Словник української мови Грінченка