точильний

точи́льний

[точил'ни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. точильний — точи́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. точильний — ТОЧИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для гостріння різальних і колючих інструментів; гострильний. Над зрубом, в насипу Кургана, виявлено сліди багаття, череп бика, посудину і точильний камінь (з наук. літ.); // Признач. для виготовлення чого-небудь точінням. Точильний верстат.  Словник української мови у 20 томах
3. точильний — -а, -е. Признач. для гостріння різальних і колючих інструментів; гострильний. || Признач. для виготовлення чого-небудь точінням. Точильний верстат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. точильний — Точи́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. точильний — ТОЧИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для гостріння різальних і колючих інструментів; гострильний. Над зрубом, в насипу Кургана, виявлено сліди багаття, череп бика, посудину і точильний камінь (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 98); // Признач. для виготовлення чого-небудь точінням. Точильний верстат.  Словник української мови в 11 томах