Орфоепічний словник української мови

турнікетний

турніке́тний

[турн'ікетнией]

м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. турнікетний — турніке́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. турнікетний — ТУРНІКЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до турнікета; влаштований за принципом турнікета.  Словник української мови у 20 томах
  3. турнікетний — -а, -е. Стос. до турнікета, влаштований за принципом турнікета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. турнікетний — ТУРНІКЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до турнікета, влаштований за принципом турнікета.  Словник української мови в 11 томах