-ара, ор. -арем, м. (на) -ар'і, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
тягар —
(те, що дуже обтяжує, завдає клопотів) тягота, обтяження, вага, (що пригнічує) гніт, ноша.
Словник синонімів Полюги
тягар —
тяга́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тягар —
Тяга́р. Вага. ● Тягар питомий - питома вага. По скінченю всеї иньшоїроботи в молочарні контролює ся молоко в такий спосіб: бере ся 10 ст3 квасу сірчаного (тягар питомий...
Українська літературна мова на Буковині
тягар —
Вага, з. вагота; (носія) вантаж; (у діжці з солінням) гніт; (війни) знегоди, клопоти, злигодні; (віків) спадщина, спадок; (на дуиіі) камінь; ФР. обуза, тягота, тяжкість, обтяжливість, ід. ярмо на шиї <�шию>; тягарець.
Словник синонімів Караванського
тягар —
див. вага; важкий
Словник синонімів Вусика
тягар —
ТЯГА́Р, я́, ч. 1. Вага; велика вага. Камінню властивий тягар, пекучість – огневі, Плинність – воді (М. Зеров); Руки його слабіли й тремтіли від тягаря, що лежав на вилах (Григорій Тютюнник); * Образно. З юрби виходить похила бабуся.
Словник української мови у 20 томах
тягар —
-я, ч. 1》 Вага; велика вага. 2》 Важкий вантаж, важка ноша. 3》 перев. чого, перен. Дуже важкі обов'язки, знегоди, клопоти. || Гнітючі переживання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тягар —
душа́ несе́ тяга́р чия. Хто-небудь болісно переживає, тужить, страждає; комусь дуже важко. Про що він (Хмельницький) думав, сам на сам з собою, опівночі, напередодні бою? Який душа несла його тягар, про що тоді він радився із Богом?...
Фразеологічний словник української мови
тягар —
ВАГА́ (сила, з якою певне тіло тисне на підпору внаслідок земного тяжіння), ВАГОВИ́ТІСТЬ, ТЯ́ЖКІСТЬ рідше; ТЯГА́Р, ВАГОТА́ рідше (велика). Стара лагідно дивилась на обтяженого вагою ослика (Б.
Словник синонімів української мови
тягар —
ТЯГА́Р, я́, ч. 1. Вага; велика вага. Камінню властивий тягар, пекучість — огневі, Плинність — воді (Зеров, Вибр., 1966, 137); Руки його слабіли й тремтіли від тягаря, що лежав на вилах (Тют., Вир, 1964, 116); *Образно. З юрби виходить похила бабуся.
Словник української мови в 11 томах
тягар —
Тягар, -ра, тягарь, -ря м. Время, тяжесть. Г. Барв. 412. Не для того я співаю, що гаразд ся маю: тяжкий тягар на серденьку — я го ся збуваю. Гол. II. 759.
Словник української мови Грінченка