убиратися —
убира́тися 1 дієслово недоконаного виду одягатися убира́тися 2 дієслово недоконаного виду забиратися геть; забиратися куди-небудь розм.
Орфографічний словник української мови
убиратися —
Одягатися і п. ф. від УБИРАТИ; (за кого) перебиратися ким; (у що) прикрашати себе чим; (в похід) збиратися, споряджатися.
Словник синонімів Караванського
убиратися —
УБИРА́ТИСЯ¹ (ВБИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УБРА́ТИСЯ (ВБРА́ТИСЯ), уберу́ся, убере́шся, док. 1. у що, до чого і без дод. Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
убиратися —
I (вбиратися), -аюся, -аєшся, недок., убратися (вбратися), уберуся, уберешся, док. 1》 у що, до чого і без додатка.Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). || Одягатися гарно, наряджатися. || перев. недок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
убиратися —
убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію.
Фразеологічний словник української мови
убиратися —
ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст.
Словник синонімів української мови
убиратися —
УБИРА́ТИСЯ¹ (ВБИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УБРА́ТИСЯ (ВБРА́ТИСЯ), уберу́ся, убере́шся, док. 1. у що, до чого і без додатка. Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах