увалюватися ува́люватися [ўвал'уватиес'а] = ввалюватися -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках увалюватися — ува́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови увалюватися — див. вторгатися, (очі) западати, запасти, позападати Словник чужослів Павло Штепа увалюватися — УВА́ЛЮВАТИСЯ¹, ююся, юєшся, недок., техн. Пас. до ува́лювати¹. УВА́ЛЮВАТИСЯ² див. вва́люватися. Словник української мови у 20 томах увалюватися — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови