ув'язнений —
ув'я́знений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
ув'язнений —
див. АРЕШТАНТ.
Словник синонімів Караванського
ув'язнений —
див. арештант
Словник синонімів Вусика
ув'язнений —
УВ'Я́ЗНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ув'язни́ти. Ізяслав увійшов у Київ, Ігор потрапив до нього в полон і був ув'язнений у Видубецький монастир, а Святослав встиг втекти (з наук. літ.); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
ув'язнений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ув'язнити. || у знач. ім. ув'язнений, -ного, ч.; ув'язнена, -ної, ж. В'язень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ув'язнений —
В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А.
Словник синонімів української мови