узлісок

узлі́сок

[уз'л’ісок]

-ску, м. (на) -ску, мн. -ски^е, -ск'іў

Значення в інших словниках

1. узлісок — узлі́сок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. узлісок — УЗЛІ́СОК, ску, ч. Те саме, що узлі́сся. – Михайлику, гов-гов! – пролунав із лісу голос .. – А хто там вигукується? – голосно питаюся в діброви і поглядом обнишпорюю узлісок (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. узлісок — -ску, ч. Те саме, що узлісся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. узлісок — УЗЛІ́ССЯ (смуга край лісу), УЗЛІ́СОК, ВОЗЛІ́ССЯ діал., ЗА́ЛІСОК діал. На узліссі спинився (Іван), кинув торбу в траву, а сам сів на пеньку (П. Колесник); — А хто там вигукується? — голосно питаюся в діброви і поглядом обнишпорюю узлісок (М.  Словник синонімів української мови
5. узлісок — УЗЛІ́СОК, ску, ч. Те саме, що узлі́сся. — Михайлику, гов-гов! — пролунав із лісу голос.. — А хто там вигукується? — голосно питаюся в діброви і поглядом обнишпорюю узлісок (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 24).  Словник української мови в 11 томах
6. узлісок — Узлісок, -ску, м. узлісся, -ся, с. Опушка лѣса. Ідуть та йдуть, аж так на узліссі собаки ганяють лисицю. Рудч. Ск. II. 111.  Словник української мови Грінченка