узуальний —
УЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який випливає з узусу; загальноприйнятий, звичайний. Новоутвореня, що долає межу конкретної ситуації спілкування і не виходить за межу пасивності, кваліфікується як узуальний неологізм (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
узуальний —
-а, -е, книжн. Який випливає з узусу (у 1 знач.); загальноприйнятий, звичайний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узуальний —
узуа́льний (від лат. usus – звичай, правило) той, що є звичаєм, правилом або випливає із звичаю, правила.
Словник іншомовних слів Мельничука
узуальний —
ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст.
Словник синонімів української мови
узуальний —
УЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який випливає з узусу; загальноприйнятий, звичайний.
Словник української мови в 11 томах