український

украї́нський

[украйін'с'ки^ей]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Значення в інших словниках

1. Український — Украї́нський прізвище  Орфографічний словник української мови
2. український — УКРАЇ́НСЬКИЙ (ВКРАЇ́НСЬКИЙ), а, е. Прикм. до украї́нці і Україна. Впливи народної української пісні, Шевченка, Гоголя – це основні, здається, впливи, під якими я сформувався як український письменник (С. Васильченко); Мати підносила гостям горілку.  Словник української мови у 20 томах
3. український — український: ◊ Український горо́д → город  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. український — (вкраїнський), -а, -е. Прикм. до українці та Україна. Українська мова — державна мова українців; належить до східної підгрупи слов'янської групи індоєвропейської сім'ї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. український — Украї́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. український — УКРАЇ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до украї́нці і Україна. Впливи народної української пісні, Шевченка, Гоголя — це основні, здається, впливи, під якими я сформувався як український письменник (Вас., IV, 1960, 48); Мати підносила гостям горілку.  Словник української мови в 11 томах
7. український — Український, -а, -е Украинскій. Народ наги український спокон-віку в хліборобстві кохався. К. Хм. 7. Як іде український козак, то й корчму минає. АД. II. 25. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться.  Словник української мови Грінченка