умитися

уми́тися

[ўмити^ес'а]

= вмитися

-ийус'а, -ийе^іс':а, -ийе^іц':а, -ийуц':а

Значення в інших словниках

1. умитися — уми́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. умитися — УМИ́ТИСЯ див. умива́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. умитися — див. умиватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. умитися — умива́тися (рідко ми́тися) / уми́тися слізьми́ (сльоза́ми, сльозо́ю). Гірко, невтішно плакати. Будьте ласкаві, будьте милосердні! — благала Горпина, умиваючись слізьми (Л. Яновcька); Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Д.  Фразеологічний словник української мови
5. умитися — УМИ́ТИСЯ див. умива́тися.  Словник української мови в 11 томах
6. умитися — Умиватися, -ваюся, -єшся сов. в. умитися, умиюся, -єшся, гл. Умываться, умыться. Вмивайся, молися та за хліб берися. Ном. № 4114. Лебідь буде купатися, а лебідочка вмиватися. н. п. Так і вмиється слізоньками. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).  Словник української мови Грінченка