Орфоепічний словник української мови

фермент

ферме́нт

[феирмент]

-нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фермент — ферме́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фермент — БІОЛ. ензим; П. каталізатор, (громади) активний прошарок, о. дріжджі.  Словник синонімів Караванського
  3. фермент — Шумило, див. шум  Словник чужослів Павло Штепа
  4. фермент — ФЕРМЕ́НТ див. ферме́нти.  Словник української мови у 20 томах
  5. фермент — (-у) ч.,крим.,жарт. Червоне вино. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106.  Словник жарґонної лексики української мови
  6. фермент — -у, ч. 1》 біол., хім. Складна білкова речовина тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них; ензим. 2》 перен. Про те, що сприяє розвиткові, посиленню чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фермент — ФЕРМЕ́НТ хім., біол., ЕНЗИ́М. Жива рослина містить у собі органічні речовини — ферменти, або ензими, з допомогою яких у ній відбуваються складні хімічні процеси (з журналу).  Словник синонімів української мови
  8. фермент — Ферме́нт, -ту; -ме́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фермент — ФЕРМЕ́НТ, у, ч. 1. біол., хім. Складна білкова речовина тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них; ензим. В людини чудовий набір ферментів травлення, які розкладають білки, жири і вуглеводи (Знання..  Словник української мови в 11 томах