Орфоепічний словник української мови

феєрверк

феєрве́рк

[феийеирверк]

-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. феєрверк — феєрве́рк іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. феєрверк — Вогничок  Словник чужослів Павло Штепа
  3. феєрверк — ФЕЄРВЕ́РК, а, ч. 1. Кольорові декоративні вогні від спалювання порохових піротехнічних виробів під час свят, карнавалів тощо. Дворецький Жегмонт з своїми прислужниками клопотався над феєрверком.  Словник української мови у 20 томах
  4. феєрверк — -а, ч. 1》 Кольорові декоративні вогні від спалювання порохових піротехнічних виробів під час свят, карнавалів тощо. || Розважальне видовище з такими вогнями. || Порохові піротехнічні вироби, при спалюванні яких утворюються кольорові декоративні вогні.  Великий тлумачний словник сучасної мови