Значення в інших словниках
-
форма —
(для виготовлення чогось) штамп; (вказівка на вигляд іншого предмета) кшталт; (спеціальний одяг для певного фаху людей) однострій, уніформа.
Словник синонімів Полюги
-
форма —
фо́рма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
форма —
(чого) обриси, контури, конфігурація; (офіційних паперів) анкета, бланк; (взаємин) тип, структура, спосіб; (публіцистична) жанр; (хвороби) різновид; (військова) однострій, уніформа; (слова) ЛІНҐ.
Словник синонімів Караванського
-
форма —
ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Рідини набувають форму посудини, оскільки вони текучі (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
форма —
Рід людський зійшов на форми. Раніше люди були кращими. Нарікання на людську черствість.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
форма —
-и, ж. 1》 Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2》 Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
форма —
фо́рма (від лат. forma – зовнішність, устрій) 1. Зовнішній вигляд, обрис предмета. 2. філософ. Всякий зовнішній вираз якого-небудь змісту. 3. Ф. вартості – вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
форма —
втрача́ти / втра́тити фо́рму. Переставати бути здатним найкраще виявляти сили, вміння, здібності і т. ін. — Спортом, спортом треба займатись,— одразу ж зауважив професор.
Фразеологічний словник української мови
-
форма —
ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення...
Словник синонімів української мови
-
форма —
Фо́рма, -ми; фо́рми, форм
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
форма —
ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Легенькі тіні від диму швидко пересувалися по землі, безперестанку зміняючи фантастичні форми (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
форма —
рос. форма 1. Зовнішній вигляд, обрис чогось. 2. Зовнішній вираз певного змісту. 3. Вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Вид, устрій, тип, структура чогось (напр.. форма управління, форма оплати. обміну).
Eкономічна енциклопедія