фронтальний —
фронта́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
фронтальний —
ФРОНТАЛЬНИЙ – ФРОНТОВИЙ Фронтальний. 1. Який знаходиться на передній стороні чого-небудь; спрямований у бік фронту; лобовий, звернений обличчям до глядача: фронтальний бік будинку, фронтальна стіна, фронтальна атака, фронтальна композиція. 2. перен.
Літературне слововживання
фронтальний —
Передовий, чільний, чоловий
Словник чужослів Павло Штепа
фронтальний —
ФРОНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Спрямований у бік фронту противника; лобовий. На схилах – траншеї: З фронтальним вогнем, з перехресним вогнем, з кинджальним... (І. Нехода); [Андрій:] Алло! Так, так. Товаришу генерал! Ввірвались ми з фронтальної атаки в село (О.
Словник української мови у 20 томах
фронтальний —
-а, -е. 1》 Спрямований у бік фронту противника; лобовий. 2》 Який міститься на передній, лицевій стороні чого-небудь. || мист. Спрямований обличчям до глядача (про фігуру в живопису та скульптурі). 3》 спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фронтальний —
ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
фронтальний —
ФРОНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Спрямований у бік фронту противника; лобовий. На схилах — траншеї: З фронтальним вогнем, з перехресним вогнем, з кинджальним… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 256); [Андрій:] Алло! Так, так. Товаришу генерал!...
Словник української мови в 11 томах