Орфоепічний словник української мови

хвилемір

хвилемі́р

[хвиелеим’ір]

-ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хвилемір — хвилемі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. хвилемір — ХВИЛЕМІ́Р, а, ч., радіо. Прилад для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань. Резонансний частотомір (хвилемір) складається з коливального контуру високої якості, струм в якому вимірюється чутливим гальванометром змінного струму (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. хвилемір — -а, ч., радіо. Прилад для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвилемір — ХВИЛЕМІ́Р, а, ч., радіо. Прилад для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань. Резонансний частотомір (хвилемір) складається з коливального контуру високої якості, струм в якому вимірюється чутливим гальванометром змінного струму (Осн. радіотехн., 1957, 98).  Словник української мови в 11 томах