хлопчик —
хло́пчик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
хлопчик —
див. дитина; хлопець
Словник синонімів Вусика
хлопчик —
ХЛО́ПЧИК, а, ч. Дитина чоловічої статі. Старший хлопчик лазить по хаті та .. знай голосить та докуча матері, просячи папи (Г. Квітка-Основ'яненко); За новим методом навчання пішло так швидко, що за місяць обидва хлопчики вже читали друкований текст (З.
Словник української мови у 20 томах
хлопчик —
(-а) ч.
Словник жарґонної лексики української мови
хлопчик —
-а, ч. Дитина чоловічої статі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хлопчик —
Хло́пчик, -ка, -кові, на -ку, -чику! -чики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хлопчик —
ХЛО́ПЧИК, а, ч. Дитина чоловічої статі. Старший хлопчик лазить по хаті та.. знай голосить та докуча матері, просячи папи (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
хлопчик —
Хло́пчик, -ка м. 1) ум. отъ хлопець. 2) Подставка въ дышлѣ воловьяго воза (війї), чтобы оно не могло совсѣмъ опуститься на землю. Рудч. Чп. 250. 3) У гребенщиковъ: палка съ нарѣзками, поддерживающая роговую пластинку на верстакѣ во время строганія. Вас. 164.
Словник української мови Грінченка