центрист

центри́ст

[це^интрист]

-ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -сти^е, -с'т'іў

Значення в інших словниках

1. центрист — центри́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. центрист — ЦЕНТРИ́СТ, а, ч., заст. Прихильник центризму.  Словник української мови у 20 томах
3. центрист — -а, ч. Прихильник центризму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. центрист — ЦЕНТРИ́СТ, а, ч. Прихильник центризму. // Інтернаціонал зазнав краху не тільки з вини прямих опортуністів типу Бернштейна, а й з вини центристів на зразок Каутського, які зрадили справу робітничого класу, принципи пролетарського інтернаціоналізму (Ком. Укр., 6, 1969, 85).  Словник української мови в 11 томах