цитатник —
цита́тник 1 іменник чоловічого роду, істота догматик розм. цита́тник 2 іменник чоловічого роду збірник цитат розм.
Орфографічний словник української мови
цитатник —
ЦИТА́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто догматично використовує цитати. Старший лісничий усе ще посміхався. – Дивлюся на вас і думаю – дитя. Ви – дитя. Хто ж не знає цих цитат? Але життя і цитати – різні речі. У нас пройшла мода на цитатників (М. Чабанівський).
Словник української мови у 20 томах
цитатник —
-а, ч. Брошура, що видавалася в Китаї в період "культурної революції" і містила уривки з висловлювань Мао Цзедуна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цитатник —
ЦИТА́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто догматично використовує цитати. Старший лісничий усе ще посміхався. — Дивлюся на вас і думаю — дитя. Ви — дитя. Хто ж не знає цих цитат? Але життя і цитати — різні речі. У нас пройшла мода на цитатників (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 173).
Словник української мови в 11 томах