цяцька —
ця́цька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ця́цьки
Орфографічний словник української мови
цяцька —
ЦЯ́ЦЬКА, и, ж. 1. Річ, призначена дітям для гри; іграшка. Павлусь і Лелія тихо линули понад юрбою і придивлялись до крамниць, там-бо у вікнах було виставлено багато всякого дива, там і ляльки, там і цяцьки, там і ласощі різні (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
цяцька —
-и, ж. 1》 Річ, призначена дітям для гри; іграшка. || перен., розм. Те саме, що зброя 1). || перен., розм. Те, що є предметом розваги, утіхи і т. ін. 2》 розм. Витончена, часто дорога річ (статуетка, вазочка і т. ін.), вживана для прикрашення приміщення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цяцька —
як (мов, на́че і т. ін.) ця́цька. Гарно прибраний, чепурний; зі смаком одягнений, оформлений, оздоблений і т. ін. І теє, й теє замишляв (я)..
Фразеологічний словник української мови
цяцька —
БЛИ́СКІТКА (перев. мн. — блискуча пластинка, лусочка, цятка і т. ін., що нашиваються на одяг як прикраса), БЛИ́ЩИК, ЛЕЛІ́ТКА, ЦЯ́ЦЬКА розм. Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім (М.
Словник синонімів української мови
цяцька —
ЦЯ́ЦЬКА, и, ж. 1. Річ, призначена дітям для гри; іграшка. Павлусь і Лелія тихо линули понад юрбою і придивлялись до крамниць, там-бо у вікнах було виставлено багато всякого дива, там і ляльки, там і цяцьки, там і ласощі різні (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
цяцька —
Цяцька, -ки ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька. Ном. № 6496.
Словник української мови Грінченка