цікавий —
(який виявляє інтерес до чогось) допитливий, зацікавлений, (який чимсь привертає увагу) оригінальний, інтересний, привабливий.
Словник синонімів Полюги
цікавий —
(дуже) гостроцікавий, захопливий; (- зовнішність) гарний, привабливий; (- жінку) гарненький; (хто) допитливий, с. доскіпливий, цікавий до всього; (знати) зацікавлений; (до чого) меткий, спритний; (на язик) ІД. цікавий співрозмовник; (- подробиці) курйозний.
Словник синонімів Караванського
цікавий —
ціка́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
цікавий —
ЦІКА́ВИЙ, а, е. 1. Який привертає увагу, викликає інтерес. [Влас:] Завжди обминав і ніколи навіть і не балакав з нею, а тепер посватав. Цікавий буде шлюб!.. (М.
Словник української мови у 20 томах
цікавий —
-а, -е. 1》 Який привертає увагу, викликає інтерес. || Те саме, що захоплюючий. || у знач. ім. цікаве, -вого, с. Те, що викликає інтерес. 2》 Красивий, привабливий. 3》 Який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий. || Жадібний до знання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цікавий —
ціка́вий на язи́к. Який уміє влучно, майстерно і дотепно висловлювати думки. — Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха.— Бери, сину, дядька .. та прихопи ще на пристяжку й тітку. Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось таки та виторохтять (І. Нечуй-Левицький ).
Фразеологічний словник української мови
цікавий —
ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А.
Словник синонімів української мови
цікавий —
Ціка́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цікавий —
ЦІКА́ВИЙ, а, е. 1. Який привертає увагу, викликає інтерес. [Влас:] Завжди обминав і ніколи навіть і не балакав з нею, а тепер посватав. Цікавий буде шлюб!.. (Кроп.
Словник української мови в 11 томах