червоний —
ЧЕРВО́НИЙ, а, е. 1. Який має колір крові, калини, жару і т. ін. Снилась [Миколі] ясна веселка на морі, а по тій веселці наче сходила до його [нього] Нимидора ніби по східцях, в стрічках та квітках, в червоних чоботях (І.
Словник української мови у 20 томах
червоний —
черво́ний прикметник
Орфографічний словник української мови
червоний —
червоний: ◊ червоного когута́ пусти́ти → когут ◊ < червоного > кондуктора пусти́ти → кондуктор ◊ червону крава́тку причіпи́ти → краватка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
червоний —
Червоне лице в серце пече. Румянна дівчина найскорше подобається хлопцям. Червоний, як бурак. Дуже червоний. Червоний як кармазин. Дуже червоний. Кармазин—темно-червона краска. Червоний, як опир. Про чоловіка червоного й злобного. Червоний, як рак. Дуже червоний. Червоніє, як дівчина. Стидливий.
Приповідки або українсько-народня філософія
червоний —
червоний день, гості на червоній машині, червоні свята, гості з червонограда Менструація. До мене сьогодні гості на червоних жигулях приїхали: так що майте це на увазі. * гості приїхали, свята.
Словник сучасного українського сленгу
червоний —
-а, -е. 1》 Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра, що йде перед оранжевим; кольору крові та його близьких відтінків. || Який став, зробився темно-рожевим від припливу крові. || З рожевими щоками. || у знач. ім. червоне, -ного...
Великий тлумачний словник сучасної мови
червоний —
прохо́дити черво́ною ни́ткою (стрі́чкою), книжн. Бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось. Червоною ниткою через усю книгу проходить заклик до збереження нашої планети від екологічної кризи (З журналу)...
Фразеологічний словник української мови
червоний —
БАГРЯ́НИЙ (густо-червоний, іноді з темним або фіолетовим відтінком), БАГРО́ВИЙ, ПУРПУ́РНИЙ, ПУРПУРО́ВИЙ, ПОРФІ́РНИЙ рідше, ПОРФІ́РОВИЙ рідше; КАРМАЗИ́НОВИЙ (з темним відтінком); БУРЯКО́ВИЙ, БУРЯЧКО́ВИЙ рідше (темно-червоний з синюватим відтінком).
Словник синонімів української мови
червоний —
Черво́ний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
червоний —
ЧЕРВО́НИЙ, а, е. 1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра, що йде перед оранжевим; кольору крові та його близьких відтінків.
Словник української мови в 11 томах