чий
[чий]
чиейого, чиейому/чиейему, чиейім, (на) чиейому/чиейему/чиейім; ж. чиейа, чиейейі, чиейій, чиейейу, (на) чиейій; с. чиейе, чиейого; мн. чиейі, чиейіх
Орфоепічний словник української мови[чий]
чиейого, чиейому/чиейему, чиейім, (на) чиейому/чиейему/чиейім; ж. чиейа, чиейейі, чиейій, чиейейу, (на) чиейій; с. чиейе, чиейого; мн. чиейі, чиейіх
Орфоепічний словник української мови