Орфоепічний словник української мови

шагрень

шагре́нь

[шагрен']

-н'і, ор. -н':у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шагрень — ШАГРЕ́НЬ, і, ж. 1. М'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та інших шкур. * Образно. На сизій шагрені ріки скипали гребінці піни (З. Тулуб). 2. Папір, спеціальна тканина для оббивки, книжкових палітурок і т. ін., що своїм виглядом нагадують цю шкіру.  Словник української мови у 20 томах
  2. шагрень — шагре́нь іменник жіночого роду шкіра, папір  Орфографічний словник української мови
  3. шагрень — -і, ж. 1》 М'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та інших шкур. 2》 Папір, спеціальна тканина для оббивки, книжкових палітурок і т. ін., що своїм виглядом нагадують цю шкіру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шагрень — шагре́нь (франц. chagrin, від тур. cagri – шкіра з спини тварин) м’яка вичинена шкіра, виготовлена з спинних частин шкур кіз, овець, коней тощо. З Ш. виготовляють взуття, оббивку меблів тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. шагрень — ШАГРЕ́НЬ, і, ж. 1. М’яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та інших шкур. *Образно. На сизій шагрені ріки скипали гребінці піни (Тулуб, Людолови, II, 1957, 201).  Словник української мови в 11 томах