швидкість

шви́дкість

[швидк'іс'т']

-кос'т'і, ор. -к'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. швидкість — (руху, переміщення, поширення чогось) скорість, бистрота, хуткість, прудкість.  Словник синонімів Полюги
2. швидкість — Прудкість, хуткість, бистрота, темп і п. ф. від ШВИДКИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. швидкість — ШВИ́ДКІСТЬ, кості, ж. 1. Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота. Кінь наче розумів, що вершникове життя залежить від його швидкості (З. Тулуб); Поїзд набирав швидкість. Вагон гуркотів уже так, що ми один одного не чули (С.  Словник української мови у 20 томах
4. швидкість — шви́дкість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. швидкість — -кості, ж. 1》 Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота. || також зі сл. жахливий, неймовірний, шалений, блискавичний і т. ін. Надзвичайна стрімкість руху. || Дуже короткий час поширення (перев. думок, чуток і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. швидкість — Відношення шляху до часу, протягом якого було пройдено цей шлях (лінійна ш.), або кута до часу (кутова ш.); тобто шлях або кут, пройдені за одиницю часу, напр., за 1 с, 1 год.  Універсальний словник-енциклопедія
7. швидкість — ШВИ́ДКІСТЬ (руху, переміщення, поширення чогось і т. ін.), СТРІ́МКІСТЬ, БИСТРОТА́, ХІД, ХОДА́, ПОГІ́Н розм., СКО́РІСТЬ, ТЕМП (дії, процесу, виконання чогось тощо).  Словник синонімів української мови
8. швидкість — Шви́дкість, -кости, -кості, -кістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. швидкість — ШВИ́ДКІСТЬ, кості, ж. 1. Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота. Кінь наче розумів, що вершникове життя залежить від його швидкості (Тулуб, Людолови, І, 1957, 388); Поїзд набирав швидкість.  Словник української мови в 11 томах
10. швидкість — Швидкість, -кости ж. Скорость, быстрота. Можна виміряти швидкість світу.  Словник української мови Грінченка