шматок

шмато́к

[шматок]

-тка, м. (на) -тку, мн. -тки, -тк'іў

Значення в інших словниках

1. шматок — Кавалок; (хліба) партика, СКИБКА, (мила) кусок, (цукру) грудка, (паперу) клапоть, клаптик, (клоччя) жмут; (землі) латка, клин, ділянка; (матерії) відріз; (пісні) уривок; шматочок, зб. шмаття.  Словник синонімів Караванського
2. шматок — див. залишок; хліб; частина  Словник синонімів Вусика
3. шматок — ШМАТО́К, тка́, ч. 1. Частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось; кусок. Поламані шматки мотовила випали з його рук і вдарились об грубу (І. Нечуй-Левицький); З-під ніг з грюком сунуться чималі шматки глини...  Словник української мови у 20 томах
4. шматок — шмато́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. шматок — (-тка) ч.; мол., жрм. Тисяча грошових одиниць. — Скільки? — затрясся водій. — П'ять шматків! (В. Врублевський, Замах на генсека).  Словник жарґонної лексики української мови
6. шматок — -тка, ч. 1》 Частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось; кусок. || Частина чогось їстівного. || також у сполуч. зі сл. хліб, перен., розм. Їжа як засіб існування. || Одиниця чого-небудь виготовленого штучно. Шматок мила.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шматок — відрива́ти (шмато́к) (хлі́ба) від ро́та. 1. перев. зі сл. свого́. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І.  Фразеологічний словник української мови
8. шматок — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар..  Словник синонімів української мови
9. шматок — Шмато́к, -тка́, в -тку́; -тки́, -ткі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. шматок — ШМАТО́К, тка́, ч. 1. Частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось; кусок. Поламані шматки мотовила випали з його рук і вдарились об грубу (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах