шість

[ш'іс'т']

шіс'т'ох/ше^исти, д. шіс'т'ом/ше^исти, ор. шіс'т'ома/ш'іс'т'ма, м. (на) шіс'т'ох/ше^исти

Значення в інших словниках

1. шість — див. шістка  Словник синонімів Вусика
2. шість — ШІСТЬ, шести́ і шістьо́х, числ. кільк. Назва числа 6 та його цифрового позначення. – Хаєцький .. Шосе на захід! Так! Приціл шість-шістдесят шість!.. (О. Гончар); // чого. Кількість із 6 одиниць. Вікна були чималі, на шість шибок (І.  Словник української мови у 20 томах
3. шість — шість числівник кількісний  Орфографічний словник української мови
4. шість — шести і шістьох, числ. кільк. Назва числа 6 та його цифрового позначення. || чого. Кількість із 6 одиниць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шість — ні шість ні п’ять, розм. Ніякий, дуже посередній. — Ну як, добра риба? — Та так, ні шість ні п’ять (Сл. В. Ужченка). шість на де́в’ять (на шість), розм., ірон. Дуже товстий (про людину).  Фразеологічний словник української мови
6. шість — Шість, шістьо́х і шести́, шістьо́м, шість(о)ма́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шість — ШІСТЬ, шести́ і шістьо́х, числ. кільк. Назва числа 6 та його цифрового позначення. — Хаєцький.. Шосе на захід! Так! Приціл шість-шістдесят шість!.. (Гончар. III, 1959, 158); // чого. Кількість із 6 одиниць. Вікна були чималі, на шість шибок (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. шість — Шість, -тьох числ. Шесть. шістома, шістьма. Шестью.  Словник української мови Грінченка