щирий —
ЩИ́РИЙ, а, е. 1. Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. Чоловік був дуже добрий, до своїх щирий, зроду-віку нікого не скривдив (Марко Вовчок); Людина щира й пряма...
Словник української мови у 20 томах
щирий —
щи́рий прикметник
Орфографічний словник української мови
щирий —
-а, -е. 1》 Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. || Який охоче приймає кого-небудь, наділяє чимсь від душі; приязний, гостинний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щирий —
від щи́рого се́рця. 1. перев. зі сл. цілува́ти, віта́ти і под. Палко, гаряче. Кинулась до його, як дитина, обняла і пригорнулась, а Павло обняв і поцілував її від щирого серця (П. Куліш); — Вітаю од щирого серця панну Гризельду!...
Фразеологічний словник української мови
щирий —
БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини — пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Й підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю.
Словник синонімів української мови
щирий —
Щи́рий, -ра, -ре
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
щирий —
ЩИ́РИЙ, а, е. 1. Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. Чоловік був дуже добрий, до своїх щирий, зроду-віку нікого не скривдив (Вовчок, І, 1955, 85); Людина щира й пряма...
Словник української мови в 11 томах
щирий —
Щирий, -а, -е 1) Искренній. Щира душа. Ном. Щире серце. Чуб. III. 266. 2) Истинный, настоящій, неподдѣльный, сущій. Добра та рада, де щирая правда. Ном. № 6130. Щирий козак ззаду не нападається. Ном. № 4199. Це не казка, а щирая правда. Чуб. II. 27.
Словник української мови Грінченка