ювелір —
ЮВЕЛІ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння; золотар, срібляр. Кого тільки тут не було: .. гончарі й кожум'яки в шкіряних фартухах, ювеліри і зброярі, рибалки й дроворуби (З.
Словник української мови у 20 томах
ювелір —
ювелі́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ювелір —
(-а) ч.; крим. Злодій, що краде лише золото і вироби з нього. БСРЖ, 712; СЖЗ, 118.
Словник жарґонної лексики української мови
ювелір —
-а, ч. 1》 Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння. 2》 Торговець, продавець ювелірних виробів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ювелір —
ЮВЕЛІ́Р (той, хто виготовляє художні вироби, прикраси тощо з коштовних металів і каміння), ЗОЛОТА́Р, СРІБЛЯ́Р, ЗЛО́ТНИК рідко. Праця слюсарів-монтажників була, є й буде важкою та дуже відповідальною працею...
Словник синонімів української мови
ювелір —
ЮВЕЛІ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння. Кого тільки тут не було: ..
Словник української мови в 11 томах