ювілей —
Роковини, річниця
Словник чужослів Павло Штепа
ювілей —
ЮВІЛЕ́Й, ю, ч. Урочисто відзначувана річниця якої-небудь події або діяльності певної особи, існування установи, міста (звичайно обчислюється в круглих і перев. великих числах).
Словник української мови у 20 томах
ювілей —
ювіле́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ювілей —
-ю, ч. Урочисто відзначувана річниця якої-небудь події або діяльності певної особи, існування установи, міста (звичайно обчислюється в круглих і перев. великих числах).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ювілей —
РІЧНИ́ЦЯ (календарна дата, коли закінчується рік від якоїсь події); РОКОВИ́НИ, ЮВІЛЕ́Й (така дата, перев. обчислювана десятиріччями, століттями тощо). (Горленко (Лисенку):) Ви святкуєте річницю Шевченка... нелегально?...
Словник синонімів української мови
ювілей —
ЮВІЛЕ́Й, ю, ч. Урочисто відзначувана річниця якої-небудь події або діяльності певної особи, існування установи, міста (звичайно обчислюється в круглих і пе-рев. великих числах).
Словник української мови в 11 томах