юс —
ЮС, а́, ч. Назва кожної з двох літер слов'янської азбуки, що позначали в старослов'янській мові носові звуки “о” та “е”. Вони [вчителі] змушували мене .. читати по-слов'янському. Та хіба можна розібрати всі їх юси..! (З. Тулуб); Юс малий; Юс великий.
Словник української мови у 20 томах
юс —
юс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
юс —
юса, ч. Назва літер кирилиці, що служили для позначення давніх слов'янських носових голосних звуків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
юс —
У стародавньому Римі загал юридичних норм та прав; юс цивіле (ius civile), норми, що стосувалися вільних рим. громадян; юс ґентіум (ius gentium), менш формальне приватне право, яким регулювалися стосунки із чужинцями.
Універсальний словник-енциклопедія
юс —
ЮС, а́, ч. Назва кожної з двох літер слов’янської азбуки, що позначали в старослов’янській мові носові голосні. Вони [вчителі] змушували мене.. читати по-слов’янському. Та хіба можна розібрати всі їх юси..І (Тулуб, Людолови, І, 1957, 352); Юс малий; Юс великий.
Словник української мови в 11 томах