ґедзь —
ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, ч. Велика двокрила комаха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин; овід. Задерихвіст .. пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (І. Нечуй-Левицький); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
ґедзь —
ґедзь іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ґедзь —
-я, ґедз, -а, ч. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Ґедзь укусив кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ґедзь —
ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза). 1. кому і без додатка. Говорити кому-небудь щось обурливе, неприємне. — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний). вки́нути ґе́дзика.
Фразеологічний словник української мови
ґедзь —
Ґедзь, ґе́дзя, -дзеві і ґедз, ґе́дза, -дзові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)