Значення в інших словниках
-
євангеліє —
ЄВАНГЕЛІЯ Життя Христа, Христове вчення, християнська доктрина; (чия) П. кодекс, програма, біблія.
Словник синонімів Караванського
-
Євангеліє —
І Євангелія, Евангеліє, Евангелія Священно-богослужбова книга, що міститиь тексти Євангелій від Матвія, Марка, Луки та Івана, поділена на зачала для читання під час богослужінь
Словник церковно-обрядової термінології
-
Євангеліє —
-я, с. Частина Біблії (головна частина Нового Завіту), в якій вміщено оповіді про життя та повчання Ісуса Христа і яка є основою християнської релігії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Євангеліє —
Здорову голову не треба класти під Євангелія. Не проси помочі, як її не треба. У народі є повірря, що як голова болить, то покласти її під Євангеліє, коли священик читає, а біль перестане. Як нічого не долягає, то й помочі не шукай.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
ЄВАНГЕЛІЄ —
• ЄВАНГЕЛІЄ (грец. ευαγγέλιον — добра звістка) - жанрове визначення перших чотирьох книг новозавітної частини Біблії, в яких викладаються основи християн. віровчення.
Українська літературна енциклопедія
-
євангеліє —
єва́нгеліє (від грец. εύαγγέλιον – добра звістка) 1. Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя міфічного засновника християнства Ісуса Христа. Частина Біблії. 2. Переносно – книги, в яких укладено основні принципи, правила чогось.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
євангеліє —
ЄВА́НГЕЛІЄ, я, с. 1. Частина біблії (головна частина Нового завіту), в якій вміщено легенди про життя та повчання міфічного Ісуса Христа і яка є основою християнської релігії.
Словник української мови в 11 томах