Орфографічний словник української мови

Ігор

І́гор

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Ігор — Раннє запозичення із сканд.; ім'я Ingvarr; Ingvio — сканд. бог достатку і varr — охороняти, захищати (буквально: охоронець, захисник Інгве). Д.-рус. Інугварь. Ігорик, Ігорочок, Ігорьйк, Ігорьйчок, Горик, Гиря, Гарик. Що гомонить отам, зичитьУдосвіта?...  Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Ігор — ?-945, київський кн. з 912 (за непевною літописною хронологією), за походженням варяг, син Рюрика; започаткував правління династії Рюриковичів у Київській Русі; підкорив древлян, уличів та ін.  Універсальний словник-енциклопедія
  3. Ігор — І́гор, -ря, -реві, -рем.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)