Бурштин — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

бурштин — Янтарь — amber, karabe, saka(l), kahruba — *Bernstein — природна органічна сполука, щільна і в'язка (скам’яніла) викопна смола хвойних дерев. Склад: С40Н64О4 (або C10H16O). Містить домішки сірки. Аморфний. Густина 1,05-1,10. Тв. 2-3. Гірничий енциклопедичний словник
бурштин — -у, ч. 1》 Скам'яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків); використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння тощо; янтар. 2》 Виріб з цієї смоли. 3》 перен. Те, що кольором, блиском, прозорістю нагадує таку смолу. Великий тлумачний словник сучасної мови
бурштин — БУРШТИ́Н, у, ч. 1. Скам'яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків), що використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння і т. ін.; янтар. Знаходив застосування в медичній практиці і бурштин (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
бурштин — буршти́н: ◊ чи́стий як буршти́н → чистий Лексикон львівський: поважно і на жарт
бурштин — Природна органічна сполука, викопна смола хвойних дерев; жовтий, коричневий, червонавий; використовується для виготовлення біжутерії та ін. оздоблювальних предметів; в Україні — Ровенська, Київська, Житомирська, Львівська, Харківська обл. Універсальний словник-енциклопедія
бурштин — БУРШТИ́Н, ЯНТА́Р. Бурштин добувався не тільки на побережжі Балтійського моря, а і в середній течії Дніпра (О. Воропай); Яблуко лежить передо мною — Світле, аж прозоре, мов янтар (М. Рильський). Словник синонімів української мови
бурштин — Буршти́н, -ну, -нові; -ти́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бурштин — БУРШТИ́Н, у, ч. Те саме, що янта́р. Хрестів усяких, дукатів.., бурштинів разками… та чого у неї не було! (Кв.-Осн., II, 1956, 313); Блимали нанизані на ремінці персні і обручки, палали жаровнями миски шліфованих, але не оправлених бурштинів, коралів... Словник української мови в 11 томах
бурштин — Бурштин, -ну м. Янтарь. Желех. Словник української мови Грінченка