Орфографічний словник української мови

Відродження

Відро́дження

іменник середнього роду

історичний період

∗∗∗

відро́дження

іменник середнього роду

розквіт; відновлення

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відродження — Воскресіння, повернення до життя; (країни) відновлення, віднова, відбудова; (природи) пробудження; (доба) ІСТ. Ренесанс; МЕД. регенерація.  Словник синонімів Караванського
  2. відродження — -я, с. 1》 Розквіт, піднесення чого-небудь, що було в стані занепаду або на низькому рівні розвитку. || Відновлення, відбудова чого-небудь зруйнованого, знищеного. 2》 з великої літери.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відродження — ВІДРО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Відновлення, розвиток чого-небудь після занепаду. Всі дерева, квіти, трави повторюють собі свій річний цикл умирання, весіннього відродження, літнього розквіту, осіннього прив'ядання, потім знову відродження (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. ВІДРОДЖЕННЯ — • ВІДРОДЖЕННЯ , Ренесанс (франц. Renaissance) — епоха в історії культури народів Зх. і Центр. Європи (в Італії 14 — 16 ст., в ін. країнах — кін. 15 — 16 ст.). Тенденції В. поступово наростали ще з часів середньовіччя (див. Передвідродження). Виникнення...  Українська літературна енциклопедія
  5. Відродження — див. Ренесанс  Універсальний словник-енциклопедія
  6. відродження — ВІДРОДЖЕННЯ — епоха розвитку європейської культури (XIV — XVI ст.), коли відбувається перехід від культури Середньовіччя до культури Нового часу. Термін "В." традиційно означає відродження Античності в європейській культурі.  Філософський енциклопедичний словник
  7. відродження — ВІДНО́ВЛЕННЯ (приведення до попереднього стану), ПОНО́ВЛЕННЯ, ВІДНО́ВА, ВІДНО́ВЛЮВАННЯ. Тут (на Дарницькому заводі) почали розробляти нові методи відновлення зношених деталей (з журналу); Поновлення лісових масивів; Віднова картини...  Словник синонімів української мови
  8. відродження — Відро́дження, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. відродження — ВІДРО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Розквіт, піднесення чого-небудь, що було в стані занепаду або на низькому рівні розвитку. — Розходимось ми різними шляхами, розлучаємось, навіки злучені одною ідеєю.. відродження нашої країни… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  10. відродження — Відродження, -ня с. Возрожденіе.  Словник української мови Грінченка