Гаврило —
д.-євр.; ім'я GabrPel — моя міць — Бог. Гаврилко, Гаврилик, Гаврилонько, Гаврилечко, Гаврилочко, Гаврилцьо, Гаври, Гаврик, Гавриша, Габро. Явтух Каленикович лишається удвох з Гаврилом (Ю. Яновський); О, той Гаврилко розумний і сильний, страх який сильний!...
Власні імена людей. Словник-довідник
Гаврило —
Гаврило з Богом говорило. Насміх з імени Гаврило. Дістав Гаврило, аж йому не мило. Вилаяли, або навіть і побили. На тобі, Гавриле, що мені не миле. Іронія, коли хто дарує дуже маловартну й непотрібну річ.
Приповідки або українсько-народня філософія
Гаврило —
крути́, Гаври́ло, фам. Уживається для спонукання, заохочення і т. ін. до дії. А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ. З уклону пішов поїзд (лопнули гальма), тільки ніхто поки що про це не знає,— ні в ешелоні, ні на паровозі.— Крути, Гаврило! (О.
Фразеологічний словник української мови