Орфографічний словник української мови

Гвоздівка

Гвозді́вка

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

гвозді́вка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гвоздівка — -и, ж. Вид легкої борони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гвоздівка — ГВОЗДІ́ВКА, и, ж. Вид легкої борони. Після дощів, коли ще немає сходів, розпушуємо кірку райборінками або гвоздівками (з наук.-попул. літ.); Сільськогосподарські знаряддя, призначені для шлейфування ґрунту, поділяють на волокуші, гвоздівки та шлейфи-борони (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гвоздівка — ГВОЗДІ́ВКА, и, ж Вид легкої борони. Після дощів, коли ще немає сходів, розпушуємо її [кірку] райборінками або гвоздівками (Колг. Укр., 3, 1958, 10).  Словник української мови в 11 томах