Орфографічний словник української мови

Геракл

Гера́кл

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. геракл — -а, ч. У давньогрецькій міфології – герой, що відзначався великою фізичною силою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. геракл — див. сильний  Словник синонімів Вусика
  3. Геракл — Гера́кл (грец. Ήρακλής) у давньогрецькій міфології герой, що відзначався великою фізичною силою. У римлян – Геркулес.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Геракл — У грец. міфології герой, син Зевса й Алкмени, чоловік Деяніри; відомий 12 подвигами: 1. задушив немейського лева; 2. знищив лернейську гідру; 3. вполював ерімантського верпа; 4. впіймав керинейську лань; 5. знищив стімфалійськимх птахів;...  Універсальний словник-енциклопедія
  5. Геракл — Гера́кл, -ла = Геркуле́с, -са  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)