Орфографічний словник української мови

Гліб

Гліб

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Гліб — Вважають, що це раннє запозичення із сканд.; Gu51eifr — з gu5 — Бог і leifr (lefr) — нащадок (буквально: нащадок Бога); нім. Gottlieb. Д.-рус. форма імені Гьльбть. Дехто гадає, що це ім'я слов'янське. Глібко, Глібонько, Глібочко, Глібцьо. Уже дитя знайшлось, хлопчик, звати Глібом (Є. Гуцало).  Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Гліб — Гліб, -ба.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)