Орфографічний словник української мови

Гулянка

Гу́лянка

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

гу́ля́нка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гулянка — -и, ж., розм. 1》 Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. 2》 Місце для гуляння, розваг. 3》 Частування запрошених гостей, перев. з розвагами. 4》 рідко. Ходіння чи поїздка куди-небудь для відпочинку, розваги. 5》 рідко. Гра в що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гулянка — див. веселощі; гульба  Словник синонімів Вусика
  3. гулянка — БЕНКЕ́Т (БАНКЕ́Т) (урочистий, багатолюдний обід, сніданок, вечеря на честь кого-, чого-небудь), У́ЧТА заст., уроч., ПИР заст. — Чудово, чудово, — похвалив Степан Антонович. — Такого бенкету не знала вся історія дипломатії (С.  Словник синонімів української мови
  4. гулянка — Гу́лянка, -нки, -нці; -лянки, -лянок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гулянка — ГУ́ЛЯ́НКА, и, ж., розм. 1. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. Гулянка ще не починалась. На естраді музиканти готували свої інструменти (Десняк, Опов.., 1951, 13); Далеко за північ у клубі тривала народна гулянка (Чорн., Визвол.  Словник української мови в 11 томах