Орфографічний словник української мови

Демид

Деми́д

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Демид — гр.; ім'я Diomedes; від dios — божественний і medo — піклуюся, опікую. Церк. ДіОмид. Демидко, Демидонько, Демидочко, Демидок. Да не люблю я ні Давида, ні Демида (Народна пісня);Всі обернулись до Демида й притихли (О. Довженко); Парасчин білоголовий Демидок — за діда-сторожа (Г. Косинка).  Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Демид — Деми́д, -да.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)